14-15 грудня — тріо PORT MONE (Білорусь) та vj Makaura (Литва)

14 грудня — Київ, Будинок актора (вул. Ярославів Вал, 7), початок о 19:30, вартість квитків: 70 грн., після 10 грудня 90 грн., придбати можна за телефоном (044) 599 3161, на www.kvytky.ua, в Будинку актора або в театральних касах Києва.
15 грудня — Одеса, кінотеатр "U-CINEMA" (Одеська кіностудія, Французький бульвар, 33), початок о 20:30, вартість квитків: 30 грн.

Port Mone є абсолютно новим явищем, яке важко вписати в рамки певних стилістичних форм, оскільки музика тріо — це дуже своєрідна суміш ембієнту, нойзу, експериментального та класичного фолку. Група не намагається виглядати авангардною, хоча, в сутності, те, що вони роблять, і являє собою авангард.

музпортал terapiya.net, Хорватія

Музиканти зізнаються, що їм надзвичайно цікаво працювати в проектах, що поєднують в собі музику і відео або, скажімо, музику і перформанс. Отже, співпрацю тріо Port Mone та vj Makaura не можна назвати випадковістю. Музика і відео взаємодоповнюють одне одного, занурюючи аудиторію глибоко в світ своїх образів. «Ми познайомилися з Аурелією Макніте три роки тому на кінофестивалі у Вільнюсі, — розповідає акордеоніст Port Mone Олексій Ворсоба. — Мене надзвичайно вразила її віджейська робота на одному з заходів — дивовижно тонкий і делікатний підбір образного матеріалу до музичного твору. До того ж цей матеріал був авторським, відрізнявся хорошим смаком і вмілою роботою з різними техніками, що є великою рідкістю для східноєвропейського віджеінга. Пізніше я дізнався, що Аурелія — одна з найвідоміших в Литві художників, які працюють з фото і відео. В неї багато власних художніх проектів, але в деяких вона виступає як співавтор. Зараз вона посідає місце керівника кафедри фотографії в Колегії дизайну (Литва). Аурелію відрізняє постійний інтерес до відкриття нового, який мені особисто дуже близький. Критичний спосіб мислення поєднується в ній з незвичайним для нашого часу альтруїзмом та безкорисливістю. Аурелія цікава мені як людина не менше, ніж як художник. Тому через деякий час після нашого знайомства, коли ми готували презентацію свого альбому, одразу вирішили запросити Ауру. І вона чудово виконала свою роботу — це не лише наші враження, а і переважної більшості глядачів.
На мій погляд, головне, що в її відео немає емоційної фальші. Місцями воно грайливе, але не по-дитячому, місцями нагадує японські гравюри, а місцями — монументальний живопис. В ньому немає ніякої марноти — демонстрації непотрібних відео-можливостей та спецефектів. Є лиш споглядання. Відео концептуальне, доволі холодне і відсторонене. Образи не прямолінійні. Це щось схоже на документальне відео про те, про що не можеш згадати».